Проєкти зон санітарної охорони (ЗСО) є важливою складовою розробки та видобування родовищ мінеральних, питних та технічних підземних вод. Їхнє встановлення регламентовано Водним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024.


Відповідно до ст. 93 ВКУ та п. 3 Постанови № 2024 межі зон санітарної охорони водних об’єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід встановлювати від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний колодязь, каптаж тощо) або від крайніх водозабірних споруд, розташованих у групі, на відстані:

для захищених — 30 м;

для недостатньо захищених — 50 м.

Для водозабірних споруд, розташованих на території об’єкта, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, а також для водозабірних споруд, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати, але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно.

Межа другого поясу ЗСО підземного джерела водопостачання повинна визначатись гідродинамічними розрахунками з урахуванням архітектурно-будівельного кліматичного району, як час просування мікробного забруднення потоком підземних вод до місця водозабору.

Межа третього поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається розрахунком, коли враховується час проходження хімічного забруднення води до водозабірної споруди, який повинен бути більше прийнятого терміну експлуатації водозабірної споруди, але не менше ніж 25 років.

Для обґрунтування меж ЗСО враховують умови живлення і характер руху підземних вод, досвід експлуатації існуючих водозаборів, можливі шляхи проникнення забруднень у підземні води, ступінь захищеності водоносного горизонту, що експлуатується, від забруднень тощо. За допомогою спеціальних гідрогеологічних розрахунків визначають положення нейтральної (роздільної) лінії, що обмежує в плані область живлення водозабору, а також можливий час руху забруднень до водозабору (при обмеженому термінові експлуатації водозабору).

Фахівці УКРДГРІ мають професійні знання, підтверджені багаторічним позитивним досвідом в розробці проєктів зон санітарної охорони.

Якщо Ви бажаєте отримати цінову пропозицію або проконсультуватися з технічних питань, звертайтеся за нижче наведеними контактами:
Карленко Ілля Сергійович – керівник відділу,
тел./факс: +380 (44) 426-92-04,
+380 (50) 445-24-66,
e-mail: i.karlenko@gmail.com