Йому запропонували керувати державним інститутом, 250 співробітників якого з січня не отримують зарплатню і працюють один день на тиждень, а попередника звільнили після нищівного звіту аудиторів. Чому геолог Andrii Loktiev погодився, і що готовий продати, аби врятувати УкрДГРІ?

Досьє:

• ПІБ: Локтєв Андрій Андрійович
• Посада: Т.в.о. Директора Українського державного геологорозвідувального інституту (ДП «Український державний геологорозвідувальний інститут» )
• Дата призначення: 07 квітня 2020 р.
• Народився: 22 січня 1986 р. Місто народження – Стрий, Львівщина
• Школа: Стрийська гімназія ім.Андрея Шептицького
• Вища освіта: ІФНТУНГ (геологія), Hayden High School
• Вчений ступінь: кандидат геологічних наук
• Досвід роботи: Стрийське відділення бурових робіт, Апарат Управління, Український науково-дослідний інститут природних газів УкрНДІгаз (ДК “Укргазвидобування”), СП «Полтавська газонафтова компанія», Команда підтримки реформ при Міністерстві екології та природних ресурсів України, ТзОВ «Компанія «Геопошук ЛТД», ТОВ «Геопауер Україна»
• Володіє мовами: англійська – вільно

Про Закарпатський прогин і сімейну географію

NADRA.info: Жорсткий диск попередника (натякаю на HDD, що лежить на директорському столі)?
Andrii Loktiev: Так. З ним була ціла історія.

 Напередодні призначення Локтєва, з директорського комп’ютера хтось вийняв жорсткий диск. HDD повернули, але “осад залишився”…

…я, про всяк випадок, руками не чіпатиму, аби не лишати відбитків…
Не переживайте, там вже є мої відбитки (посміхається)… В день призначення, я зайшов до кабінету, підійшов включити службовий комп’ютер, треба ж інформацію набирати, е-мейлом офіційним користуватися, а мені система пише: відсутній жорсткий диск. Його хтось вийняв перед моїм приходом. Попросив – знайшли, принесли, сказали, що це він. Але я ще не перевіряв, чи це той диск.

Почнімо зі знайомства. Вашим основним профілем багато років було видобування вуглеводнів, і в цій тусовці Вас добре знають. А за її межами?
Крім напряму геологічного прогнозу, пошуку та розвідки вуглеводневих родовищ, яким займаюсь вже 12 років, я також, на певному етапі, був залучений в проекти по геотермальній енергетиці в Закарпатті: буріння глибоких геотермальних свердловин.

Перспективний напрям?
Так. Це дуже цікаво з тієї точки зору, що дає Україні практично безкоштовний енергоресурс гарячої води. Як його використовувати – це вже інше питання: від виробництва водню, електричної, теплової енергії до лікування і промислового розведення риби, вилучення розчинених хімічних елементів. Проте зараз така робота активно надрокористувачами не проводиться.
Крім Закарпаття, ще в радянський час в Криму були споруджені експериментальні установки, які виробляли комбіновану, – теплову та електричну енергію. Але ця тема, як і багато інших в галузі надрокористування, вимагає маркетингу. В Україні є дуже багато напрямів, які одночасно цікаві як з геологічної, так і з комерційної сторін. В той же час нам потрібно навчитися наші надра вигідно «підносити» інвестиційному середовищу. А зараз маємо, як у відомому вислові: вміємо готувати, не вміємо подавати.

Дозвольте уточнити: в якій ролі Ви були в геотермальному бізнесі?
Я був керівником проекту по геології і бурінню в межах Закарпатської області. Це був проект, де приватний інвестор замовив буріння 4 геотермальних свердловин угорській компанії AquaPlus, яка фактично розвинула геотермальну галузь Угорщини до поточного рівня.

Угорці зіткнулись з масою технічних та геологічних проблем, тому що вони вважали, що геотермальні та геологічні умови у нас тотожні. Проте, реальність виявилась іншою. Закарпатський прогин – мабуть, найскладніша геологічна одиниця в межах території України. В його межах відкрито газові родовища, зафіксовано прояви нафти, встановлено наявність поліметалічних руд та ряду нерудних корисних копалин, що не часто поєднується в межах однієї геологічної одиниці. Плюс прояви вулканізму та сольової тектоніки. Дуже цікавий з геологічної точки зору об’єкт, проте, власне, коли угорці зустрілися з цими складнощами, шукали технічної допомоги місцевих експертів.

В цей час я навчався в аспірантурі по даному напрямі досліджень, тож коли мені запропонували долучитись до проекту я вирішив допомогти. В результаті проект було успішно реалізовано, замовник отримав продукцію у вигляді геотермального ресурсу відповідної якості та кількості, що перевищила його очікування, а підрядник зміг оптимізувати видатки на спорудження свердловин. Я, в свою чергу, отримав колосальний досвід та приязні стосунки з Дйордьом Золтаном, власником компанії AquaPlus.

Що для Вас геологія? Коли Ви вирішили, що будете геологом?
Так склалося, що я із династії геологів – газовиків, економістів, буровиків, які працюють і працювали в нафтогазовій ґалузі. Я геолог у другому поколінні. Геологією займалися не тільки моя сім’я, а ще наші близькі родичі. Які теж працюють в різних напрямах, і працювали тривалий час. Зокрема, в газовій промисловості.

Серед цих родичів є публічні особи?
Публічні – ні. Це високопрофесійні виконавці.
Першим з геологією мене познайомив батько. Він казав, що геологія – це дуже круто і цікаво.

В старших класах Стрийської гімназії ім.А.Шептицького, коли довелося визначатися з вибором професії, батько (геолог в буровій філії «Укргазвидобування») казав: «Давай підеш у Франківськ вчитись на геологію?»

А для мене «геологія» тоді – це було просто слово. Я в цьому нічого не розумів. Я сприймав геологію, що це наука про будову Землі, і не більше. І, коли був вибір, я хотів навчатись менеджменту, він мене цікавив більше. Я подав документи, поступив і на менеджмент, і на геологію. Звісно, вплинули батьки, але і внутрішній голос підказував, що потрібно таки йти на геологію. Пішов на геологію. Зараз я завершую здобуття другої вищої освіти в ІФНТУНГ за спеціальністю «менеджмент», і в мене є чудова нагода поєднувати ці два напрями.

Так я потрапив у геологію. Десь на курсі 3-му я почав приблизно розуміти, що таке геологія, а на 4-му курсі мені стало справді цікаво. Тож в той час почав долучатися до наукових досліджень під керівництвом професора, доктора геолого-мінералогічних наук О.О. Орлова, який на превеликий жаль, уже покійний. Геологія стала цікава мені з наукової точки зору.

Ви кандидат геологічних наук. Яка тема дисертації? Де захищалися?
Тема дисертації: «Геологічні чинники газоносності Закарпатського прогину». Ось, власне, де я познайомився з геотермальною енергетикою. Вивчаючи геологічну будову, особливості, відмінності Закарпатського прогину від інших нафтогазоносних регіонів. Аналізуючи геологічні дані, я зауважив таку особливу характерну річ: дуже високі температури. Власне, звідти розвинувся мій інтерес до «геотермалу».

Роботу виконав під керівництвом Академіка М.І. Павлюка в Інституті геології і геохімії горючих копалин у Львові, а захищав дисертацію в Інституті геологічних наук НАН України, в Києві. Тобто, із науковою спільнотою мені за час мого наукового шляху вдалося дуже тісно познайомитися, у мене склались теплі стосунки з цілою плеядою науковців.

Хто ваша дружина? Чим займається Галина Локтєва?
Моя дружина за фахом залізничник. Але вона зараз виконує дуже важливу роль – доглядає за дітьми, знаходиться в декретній відпустці.

Скільки у вас дітей?
Одному 3 рочки, іншому 5 місяців.

О, вітаю! В цій кімнаті на нас трьох чоловіків – семеро дітей.
Ого! Це хто такий плодовитий?

У Валентина (фотограф Валентин Кузан – ред.) троє. Я маю двох. Ваші дружина і діти зараз в Києві?
Поки що ні. У Львові. Вона мені каже: «Я не виходила заміж за військового, а ми постійно переїжджаємо!». Я ж після завершення роботи в структурі «Укргазвидобування» (2017 рік) перейшов до Полтавської газонафтової компанії (СП «ПГНК» – Ред.), довелося певний час пожити в Полтаві. Я думав, що там і залишусь, тому що умови були дуже хороші, неймовірно професійний колектив. Але мене гнітила сама Полтава.

«Я не виходила заміж за військового, а ми постійно переїжджаємо!» – переказує Андрій Локтєв слова дружини Галини. Сьогодні Андрій живе на два міста, родина у Львові, скоро черговий переїзд, до Києва

Чому?!
Вона така… “радянська”… Тобто, десь елементи Радянського Союзу залишись в побуті, в оточенні, в будівлях. І провінційна. Хоча, вона має свій колорит, безперечно.

Через 3 місяці мені надійшла пропозиція очолити напрям реформи надрокористування в Команді підтримки реформ, яка створювалася силами ЄБРР та ЄС при Мінприроди. І тоді моя дружина переїхала зі мною до Києва. Я її, на щастя, не віз в Полтаву з дітьми, в нас тоді був лише один синочок…

Після того я трохи більше року пропрацював в команді підтримки реформ на посаді проектного менеджера реформи надрокористування. Згодом, мені поступила пропозиція зайняти посаду головного геолога в компанії з іноземними інвестиціями (яка володіла українською компанією) Long View (Long View Energy Limited, володіє 85% ТзОВ “Компанія “Геопошук ЛТД”, основний вид діяльності ТзОВ – «Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу» – примітка NADRA.info). Це були американські інвестори. У виробничу діяльність вони принесли надсучасні технологічні рішення, що активно використовуються в США, яких раніше не бачив вітчизняний ринок. Компанія функціонує і досі, проте на обсяги діяльності дались взнаки критично низькі ціни на вуглеводні.
Тож свого часу довелося переїхати з дружиною вже до Львова. А зараз знову стоїть питання переїзду в Київ. І дружина мене всебічно підтримує, все розуміє, і каже: «Ну, якщо треба, то треба. Ми завжди з тобою».

Про заплату директора і підступну «теплу ванну»

Коли вам надійшла пропозиція очолити УкрДГРІ?
Кінець березня-початок квітня.

Як це було?
Роман Євгенович (Roman Opimakh, голова Державна служба геології та надр України) написав смс: «Вітаю! Якщо Вам цікаво працювати по напряму геології в державному секторі чекатиму на співбесіду».

Ви з Романом Опімахом на «Ви» чи на «Ти»?
(багатозначно, після секундної паузи через неочікуване запитання) При спілкуванні ми дотримуємось правил ділового етикету.

Роман Опімах дав час на роздуми?
Мені не потрібно було часу на роздуми. В нас було обопільне бажання. В нього – вирішити кадрове питання по Інституту, а в мене – застосувати навики антикризового менеджменту в умовах «ідеального шторму», в який потрапив Інститут.

Голова Держгеонадр Роман Опімах запросив Андрія Локтєва на співбесіду через SMS. Часу на роздуми не знадобилося: “бажання було обопільним” – каже Локтєв

Крім Вас кого ще розглядали на цю посаду, чи в голови Держгеонадр, в доброму сенсі, не було вибору?
Мені не відомо про інших кандидатів, хоча я цілком не виключаю розгляд інших претендентів. Наші з Романом Євгеновичем шляхи свого часу перетиналися, коли я працював як проектний менеджер реформи надрокористування. Взагалі, галузь дуже тісна у нас. Майже всі один одного знають. Тому, коли надійшла пропозиція від п.Романа, я не думав ані хвилини. В сфері управління Держгеонадра є 11 підприємств, і… я не впевнений, чи погодився б очолити будь-яку іншу компанію, яка входить в сферу управління, окрім УкрДГРІ, який для мене дуже близький і зрозумілий. Тому що вся моя попередня робота була певною мірою дотична до науки.

Добре, повертаємось до моменту, коли ви сказали: «Так, я готовий». Що було потім?
Я буквально через 2 дні сів в авто і приїхав до Києва. Під час співбесіди ми чудово порозумілись із головою служби, і вже на наступний тиждень я приступив до виконання обов’язків.
Дружина сказала: «Що, знову?» (переїжджати – Ред.)

Навіщо Вам це?
Точно не заради зарплати. Принаймні, зарплата не на першому місці.

Зауважте, слово «зарплата» Ви сказали самі. Яка у Вас зарплатня в УкрДГРІ?
Давайте не будемо розкривати фінансових деталей.

Але це цікаво, погодьтеся? Бути в кабінеті директора і не спитати про зарплату я не можу. Читачі не зрозуміють: “Чоловіче, ти був у директора Інституту і не запитав, на яку зарплату він прийшов?!”
Скажу так: посадовий оклад менше 30 000 грн на місяць.

А якщо порахувати премії?…
Премії повинні мати здоровий ґлузд. Премії мають бути тоді, коли підприємство показує відмінні фінансові та виробничі результати. Тому поки що без них. Так, маю ще надбавку за вчену ступінь – 15%, з яких сплачується ПДФО. Тому абсолютно кошти для мене не на 1-му місці. І ця зарплата, яку я тут буду отримувати, абсолютно не найвища в історії мого кар’єрного росту.

Наскільки це менше, ніж ви отримували в приватному бізнесі?
Точно не на порядок. Але… в рази менше.

От Ви запитали про премії. Які премії, якщо Інститут зараз має заборгованість по зарплаті?!
За скільки місяців?
Більшість працівників отримували останній раз зарплату в січні.

В Інституту немає грошей?
Коштів справді немає. Проблема в тому, що Інститут існував за рахунок надходжень від оцінки вартості спецдозволів, які монопольно виконував. При цьому Держаудитслужба встановила, що цей напрям не властивий для Інституту, його повинна виконувати Держгеонадр. Але довгий час Інститут був у «теплій ванні»: це була його монопольна послуга, така була практика. І не розвивалися інші напрямки. А коли після перевірки Держаудитслужби таку практику припинили, виявилося, що УкрДГРІ втратив третину надходжень. Також дався взнаки секвестр бюджету, відповідно до якого видатки на геологічну галузь були суттєво зменшені.

Ви маєте на увазі перевірку Держаудитслужби, за результатами якої керівництву Держгеонадр було рекомендовано розірвати контракт з Вашим попередником Сергієм Гошовським?
Так. Що таке вартість оцінки спецдозволу? В УкрДГРІ надходили матеріали, Інститут розраховував вартість, і послуга для одного надрокористувача могла становити понад 100 000 грн. Тільки за те, щоб йому сказали, скільки він має заплатити! Тобто, функціонування Інституту здійснювалось за рахунок штучної перешкоди для надрокористувача, яка не мала наукової доданої вартості. Якщо так, вже прямо сказати, то перемноження 5-ти коефіцієнтів не зовсім те, на чому повинна концентруватись діяльність аналітичного геологічного центру держави. Повторюся, Інститут довгі роки перебував у «теплій ванні», для нього створеній.

Але ж установа на цій «теплій ванні» заробляла?
Скажем так, Інститут просто існував. Він не розвивався ані інституційно, ані науково. Тому що всіх все задовольняло, кошти надходили, зарплати сплачувались.
Так, було певне замовлення за кошти держбюджету, коли держава замовляє послуги, які їй потрібні. Але, в той же час, УкрДГРІ не розвивався в сфері надання послуг надрокористувачам, не проводив підвищення кваліфікації працівників, зокрема, по напряму оволодіння сучасними програмними комплексами, не розвивав лабораторні потужності.

На УкрДГРІ чекає перезавантаження. Або зникнення, як інформації зі стенду на сходовому майданчику

Що таке УкрДГРІ? Це славетна історія, яка триває з XIXстоліття по сьогодні; це величезний авторитет, який сформовано науково-практичними дослідженнями; це віддані власній справі люди. В науковому відношенні, в першу чергу, це глибока аналітика геологічних даних. УкрДГРІ є тим аналітичним центром, який має практично повну базу геологічної інформації: первинної і вторинної, тобто, аналітичної. При проведенні геологічних досліджень виробничими підприємствами збиралась первинна інформація та спрямовувалась сюди, в Інститут, де працювали і працюють вчені, які аналізували ці первинні дані, і на основі наукової аналітики пропонували подальші напрями: напрями пошуків нових скупчень мінеральної сировини, ефективності розробки родовищ тощо.

Але за рахунок ефекту «теплої ванни» в Інституту не було стимулів для будь-якого іншого розвитку. Інститут став критично залежний від державного фінансування і від штучних бар’єрів для надрокористувачів.

Ви знали про фінансовий стан УкрДГРІ, коли погоджувалися його очолити?
Буду відвертий, за тиждень до мого призначення прочитав новину про те, що попереднього керівника звільнили за результатами аудиторської перевірки. Дізнався про це з преси, сьогодні Сергій Гошовський оскаржує своє звільнення. Проте, приступивши до виконання обов’язків, був шокований фінансовим станом справ. У мене також викликало здивування те, що працівникам було заборонено виходити на обідню перерву до продуктового магазину, що розташований напроти Інституту. Ну і звісно, одноденний робочий тиждень. Дуже важко підтримувати моральний дух високим і вимагати від колективу “викладатись” за таких умов. Значну кількість працівників я вже перевів та постійно продовжую переводити інших на трьохденний робочий тиждень. Дуже хочу, щоб найближчим часом всі працівники були задіяні на повний робочий тиждень та могли забезпечувати себе і свої родини.

«Свіжа кров» для УкрДГРІ

Як випливає з заяви голови Держгеонадр про Ваше призначення, Ви маєте повний карт-бланш. Можете конкретизувати, що саме Ви плануєте робити?
Так, карт-бланш, дійсно повний. Пріоритетне і по суті єдине завдання для мене зараз – це без перебільшення врятувати інститут від зникнення. Я працюю без будь-яких обмежень задля досягнення єдиної мети – врятувати інститут та «поставити» його на шлях сталого розвитку. Я відчуваю, по-перше, повну підтримку керівництва Держгеонадр, по-друге, я вільний в своїх рішеннях, що спрямовані на виведення інституту з глибокої кризи.

Ви зайшли в Інститут сам чи з командою. Якщо з командою, хто в ній?
За роки, які я працюю в ґалузі, мої шляхи перетнулись, мабуть, з понад сотнею профільних фахівців. І я завжди звертав увагу на талановитих та висококваліфікованих спеціалістів. Дехто з них відгукнувся і долучиться до Інституту. Це професійні, патріотичні і чесні люди, більшість з яких мають вчені ступені. Науковці.

Хто, коли і на які посади?
Ми це побачим найближчим часом.

Під які задачі ви їх залучаєте?
Це не буде велика кількість людей, але це будуть фахівці, відповідальні кожен за свій важливий напрям.
Під які задачі? Під задачі якісного виконання аналітичної наукової продукції. Тобто, вони будуть допомагати підвищувати якість продукції Інституту. Вони будуть наводити зв’язки зі стейкхолдерами для того, щоб Інститут розвивався. Це як молоді, так і досвідчені вчені. Зокрема зараз ведуться перемовини з працівниками, які колись працювали в УкрДГРІ, але яких скоротили понад 10 років тому. Після завершення трудового шляху в Інституті вони себе реалізували як професіонали в умовах вільного ринку, і вони готові допомогти інституту.

О’кей. Вірю, що можуть бути фахівці, які готові задарма допомогти інституту. Розумію, що у декого з них буде покликання щось змінити в ґалузі. Але раніше Ви сказали, що маєте заборгованість по заробітній платі за 3 місяці. Фахівці, які реалізували себе в приватному секторі в умовах ринку – знають собі ціну. Що ви їм можете запропонувати по зарплаті?
Всі, хто долучаться, доєднуються на голому ентузіазмі. Це люди, для яких УкрДГРІ – не пусте слово, і вони готові допомагати практично без зарплати, тому що цю зарплату в умовах заборгованості вони побачать в кращому випадку через декілька місяців. Тобто, вони насправді люблять УкрДГРІ, і це їх єдина мотивація. Це люди, у яких є до мене глибока довіра та які готові працювати для суспільно важливої мети. Адже втрата інституту була би болючою втратою в цілому для держави.

Андрій Локтєв анонсує “свіжу кров” для УкрДГРІ. Прізвищ не називає, але запевняє: фахівців, які готові рятувати Інститут, не лякають кількамісячні борги з зарплати

Добре, для «свіжої крові», з Ваших слів, зарплати не головне. Але все рівно – маєте великий касовий розрив, борги з січня. І ви маєте покрити цей розрив як керівник, знайти можливість виплатити борги. Звідки ви візьмете гроші для того, щоб заплатити людям, для початку вже заборговане? Візьмете кредит?
По-перше, Інституту, який є державною установою, в борг ніхто не дає. По-друге, протягом багатьох років в УкрДГРІ не було системної, цілеспрямованої роботи з виходом зі своїми послугами на зовнішній ринок (має на увазі послуги приватним компаніям – Ред.). В Україні є далеко не одна компанія, обсяги річних доходів якої перевищує 1 млрд грн та яка займається діяльністю в сфері надрокористування. Системної роботи як з цими, так і з дрібнішими компаніями не велось. А вона має бути, і має бути ефективною.

Я бачу три напрямки, робота за якими дасть можливість врятувати УкрДГРІ, розрахуватися з боргами з зарплати і дасть поштовх для розвитку в найближчому майбутньому.

Перший напрям – це виконання робіт для держави в особі Держгеонадр, які нестимуть наукову цінність і практичну цінність для обох – і для Інституту, і для держави. Керівництво Держгеонадр готове підтримати Інститут замовленнями, які будуть спрямовані на підвищення рівня прозорості в галузі надрокористування, та, зокрема, полегшать та спростять доступ до геологічної інформації, отриманої за кошти держави для всіх зацікавлених сторін. В нас є повне порозуміння з Держгеонадра, тож активно напрацьовуємо рішення по даному напрямку.

Другий напрям – це вихід на ринок надання послуг приватним компаніям-надрокористувачам. Сьогодні ми маємо конкурентний зовнішній ринок. Якщо колись УкрДГРІ було монополістом (ще з радянських часів сюди направлялися будь-які замовлення «за замовчуванням»), то з часом все змінилось. Але попереднє керівництво, на жаль, не завжди тримало руку на пульсі. І в якийсь момент Інститут лишився осторонь великих замовлень. Ми активно будемо розвивати цей напрям, ми будемо працювати над залученням замовлень від надрокористувачів. Для цього вже розпочинаємо системне налагодження зв’язків і спілкування з надрокористувачами і пропонуємо їм продукцію, яка нестиме цінність як для Інституту, так і для замовника.

Що саме робите?
Ми контактуємо з широким колом крупних надрокористувачів, зокрема нафтогазової спеціалізації, і відверто їм розповідаємо, яка ситуація в Інституті. Практично всі надрокористувачі, до яких я встиг звернутись, погодилися допомогти, вони підставлять плече допомоги Інституту. Інститут їм пропонує свої послуги, які нестимуть для них цінність. Зі своєї сторони гарантую, що Інститут їх виконає швидко, якісно та за помірну ціну, і це дозволить УкрДГРІ вижити. Зосередимося на маркетингу, тому що маркетингові інструменти в Інституті не використовували. Завдяки маркетингу ми матимемо добру нагоду донести до приватних компаній, чому саме ми, а не хтось із приватних надавачів послуг, можемо проводити найбільш якісні і ціннісні наукові дослідження.

3-й напрям – це співпраця з донорами. Аналізуючи ситуацію, можу сказати, що цей напрям взагалі в Інституті був відсутній. На даний момент, в Україні працюють різні проекти технічної допомоги державі. Які не фінансують інститути напряму, проте готові допомагати таким організаціям, як наша, обладнанням, навчанням, і технікою, лабораторними комплексами, софтом. А вони, знову ж таки, хочуть цінність. І ми готові їм цю цінність запропонувати.

Хто ці донори?
Є великий перелік донорів.

Хто з донорів вже готовий допомагати УкрДГРІ?
Ми тільки вступаєм в процес аналізу, налаштування маркетингу і спілкування з донорами. Тому що донорські проекти реалізуються не швидко. Саме тому це 3-й по пріоритетності, але дуже важливий напрям. І ми обов’язково будемо освоювати його. По напряму надрокористування працюють і USAID, і UKID , і GIZ . Точки дотику – це і є моя задача, як нас зістикувати.

Зайве – на продаж, аспірантуру – відродити

Коли плануєте отримати перші надходження, які допоможуть перекрити борги з зарплатні?
Ми зараз в середині активного процесу по двох перших напрямах: з надрокористувачами, і з державою в особі Держгеонадр. В найближчі тижні очікую надходження коштів по обох напрямах.

Крім цього, плануємо скинути з Інституту тягар у вигляді приміщень колишніх філій, які не використовуються і не мають цінності для профілю діяльності УкрДГРІ. Ці філії колись проводили активну науково-практичну діяльність, формували авторитет Інституту. На даному етапі кадри втрачені, обладнання морально і технічно застаріло. Час втрачено, тож діяльність окремих колишніх філій не підлягає відновленню. Але ми продовжуємо витрачати чималі кошти на їх утримання.

Ви говорите про приватизацію?
Такі плани є. Позбутись не всього, але зайвого. Це об’єкти нерухомості: адміністративні будівлі, виробничі майданчики, гаражі, які є в регіонах: Дніпро, Полтава, Чернігів, Львів.
Водночас, станом на сьогодні в нас є ще колектив у Чернігові, і є бажання залишити і колектив, і приміщення. Там є діюча лабораторія, яку зручніше залишити в інституті в Чернігові. Також розглядаємо можливість кадрового підсилення колективу з декількох чоловік, який чудом зберігся у Львові. Проте, ряд інших об’єктів керівництво УкрДГРІ не бачить доцільності залишати фінансовим тягарем на Інституті.

Як буде відбуватися приватизація об’єктів УкрДГРІ?
Об’єкти, в утриманні яких керівництво УкрДГРІ не бачить сенсу, будемо пропонувати Держгеонадр передати на приватизацію. Якщо вони погодять, то надалі цими об’єктами займатиметься фонд Держмайна. Інститут не отримає кошів від приватизації, проте зможе вивільнити значний обсяг фінансових ресурсів.

В питанні приватизації майна УкрДГРІ останнє слово за Держгеонадр, яка є засновником Інституту

Те, що не буде приватизоване, оптимізуємо і змусимо працювати ефективно.
Наприклад?
Наприклад, нашими фахівцями розроблено систему обігріву певної кількості приміщень за допомогою тепла надр, яке вилучається тепловим насосом. Було встановлено лише 3 батареї, які частково обігрівають коридор замість того, щоб обігрівати робочі місця. Тож приходимо до висновку, що кошти витрачено не ефективно. За умови докупівлі та встановлення додаткового обладнання вартістю 70 000 грн ми зможемо частково обігрівати приміщення лабораторного корпусу та зменшимо споживання природного газу. Дана інвестиція має розрахунковий термін окупності 1,9 роки.

Центральний корпус УкрДГРІ не планують продавати. Натомість – модернізують систему обігріву, з використанням напрацювань фахівців Інституту

Також в Інституті функціонує друкарня. На балансі друкарні перебуває професійне обладнання, зокрема, для широкоформатного друку, яке, на моє глибоке переконання, є високозатребуваним на зовнішньому ринку. Ми розглядаємо можливість його оновлення та подальшого надання широкого спектру поліграфічних послуг для міста Київ та регіонів. Діяльність друкарні не повинна обмежуватись лише видавництвом профільного наукового журналу «Мінеральні ресурси України», який виходить раз у квартал. Діяльність друкарні апріорі не може бути збитковою. Ми маємо цілеспрямовано заробляти кошти всіма профільними напрямами, які є в Інституті.
До речі, в аудиторському звіті йдеться про збитки УкрДГРІ від прихованої оренду. Про що саме мова? Хто, кому, що здає? Які це обсяги, і хто орендує?
Наскільки я пригадую з аудиторського звіту, мова йде, зокрема, про розміщення антен мобільного зв’язку. Розміщення антен можна трактувати по-різному, але це не класична оренда, де заходить якійсь офіс і займається певним видом діяльності. Проте ми оцінимо правові тонкощі, та, за необхідності, будемо переглядати господарські відносини з контрагентами та приводити їх у сувору відповідність до законодавства.

Є ще інший договір зберігання у колишній філії в місті Львів, куди, відповідно до інформації, викладеної у звіті, аудиторів не було допущено. Я вже встиг відвідати дану колишню філію, познайомитись з колективом, проаналізувати стан справ, у тому числі, господарських. Там я побачив складське приміщення, де дійсно перебуває майно за договором зберігання.

Інститут отримує за це кошти?
Якісь копійки! На оплату праці фахівців, які займаються укладанням договорів, їх продовження, іде більше коштів, ніж ми отримуємо від усіх «оренд» разом взятих. З цією абсолютно непрофільною діяльністю Інституту має бути покінчено. Не може так бути, щоб 15% співробітників геологорозвідувального інституту були охоронцями і охороняли непотрібне інституту майно.

Останнє запитання. Наш проект щодня знайомиться з надрокористувачами, ми цікавимося їхніми успіхами, труднощами, потребами. Чуємо про брак професійних кадрів. Наприклад, крупна компанія 2 роки шукала головного геолога. УкрДГРІ може допомогти надрокористувачам з кадрами?
Так. Але відповідь не буде короткою, а результат швидким. Раніше в Інституті діяла аспірантура. Проте процес був неефективним, і вона перестала функціонувати. Я вже поставив завдання вченому секретарю: проаналізувати стан справ та окреслити шляхи відродження даного напряму.

Наша мета – відродити напрям підготовки аспірантів, та, вперше за історію існування, створити в інституті спеціалізовану Вчену Раду із захисту дисертацій.

У нас є велика кількість науковців, людей, які мають ступінь кандидата наук. Є доктори наук і навіть Академік. Ми маємо дуже великий кадровий та інституційний потенціал плюс геологічна інформація та лабораторні комплекси.

Тому, ми повинні вперше в історії існування УкрДГРІ створити спецраду для захисту дисертацій. І запропонувати базу для підвищення кваліфікації фахівців – дати можливість зростати науково і професійно.
Дещо згодом запропонуємо курс практичних лекцій по окремих напрямах геології, які будуть цікаві для широкого загалу.

P.S. Інтерв’ю з Андрієм Локтєвим відбулося в день, коли Фонд державного майна України заявив про спробу рейдерського захоплення ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (UMCC). На тлі розмов про цю подію, пан Локтєв про всяк випадок перевіряє, чи на місці печатка УкрДГРІ. І збирається на вихідні до Львова. Домовляємося про наступне інтерв’ю для NADRA.info за два місяці, коли зможемо говорити про перші результати оздоровлення Інституту.

Інтерв’ю дано для ресурсу NADRA.info, спілкувався Volodymyr Boiko.
Автор фото Валентин Кузан, The Gate Agency