За підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України і Державної служби геології та надр України Український державний геологорозвідувальний інститут 9-13 вересня 2013 року в м. Судак, АР Крим, провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Перспективи використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії в Україні».

На конференції було розглянуто широке коло питань з проблем геології, методики пошуку, розвідки та розробки горючих копалин, розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні, які детально були виокремлені в наступних напрямках подання результатів досліджень:

  • Державна політика щодо регулювання, стимулювання та розвитку альтернативної і відновлюваної енергетики в Україні. Зарубіжний досвід;
  • Перспективи пошуків, розвідки і розробки сланцевих газу і нафти;
  • Газ вугільних родовищ. Геологічні особливості. Економічні перспективи;
  • Газові гідрати. Розповсюдження, утворення і ресурси. Світовий досвід;
  • Геотермальні ресурси в Україні. Стан та перспективи їх використання;
  • Енергія сонячного випромінювання, вітру, води і біомаси. Теоретичні питання і практичні результати використання в Україні;
  • Енергетика майбутнього. Гіпотези. Напрями наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок;
  • Ринок обладнання для проектів з відновлюваної енергетики та перспективи його розвитку. Особливості роботи інжинірингових компаній при використанні обладнання іноземних виробників;
  • Сучасний міжнародний і локальний маркетинг альтернативної та відновлюваної енергетики;
  • Екологічні проблеми альтернативної енергетики.

У роботі конференції взяли участь фахівці УкрДГРІ, ДРГП «Донецькгеологія», Українського науково-виробничого геологічного центру НАК «Надра України», представники Інституту відновлюваної енергетики НАН України, Інституту проблем машинобудування ім. О.М. Підгорного НАН України, Інституту фізики гірничих процесів НАН України, Донецького національного університету, філії Національного інституту стратегічних досліджень  в Донецьку, Науково-виробничого об’єднання «ЭНЕРГОМЕТАН», наукові співробітники РГУ нафти і газу імені І.М. Губкіна, Томського політехнічного університету, а також вугільних підприємств України (Шахта ім. Засядька О.Ф.) та спеціалісти з Фінляндії та Ірану.

Учасники конференції відзначили, що в багатьох країнах світу сьогодні пильно вивчають не тільки традиційні вуглеводневі енергетичні ресурси, а також нетрадиційні. По мірі виснаження енергетичних ресурсів стає все більш актуальною задача пошуку, розвідки та видобутку нетрадиційних енергетичних ресурсів.

В Україні в останні роки спостерігається інтенсивне впровадження альтернативних відновлюваних джерел енергії, зокрема джерел сонячної, вітрової, геотермальної енергії, гідроенергії малих річок, біомаси і низько потенціальної енергії довкілля.

Відомо, що енергія сонячного випромінювання, яка надходить щорічно на територію України, становить близько 1,2 МВт. год/м2, причому тільки менше 1% цієї енергії належить до ресурсів, які економічно доцільно використовувати. Сьогодні є всі підстави для значно більшого використання сонячної енергії. Річний технічний досяжний енергетичний потенціал сонячної енергії в Україні еквівалентний 6 млн. тон умовного палива (т.у.п.). Проте невисокий потенціал використання сонячної енергії викликаний недостатніми науковими дослідженнями при створенні способів вилучення цієї енергії та пристроїв для цих цілей, що характеризуються на сьогодні як незначним КПД самих сонячних перетворювачів, так і в більшості випадків не використанням в сонячних перетворювачах сонячної енергії систем відстеження положення сонця, що практично зменшує потенціал перетворюваної сонячної енергії вдвічі.

Україна також має високий потенціал для розвитку вітроенергетики. Найбільш перспективними для її впровадження є південні та південно-східні регіони країни, де за даними фахівців НАН України середня швидкість вітру перевищує 5 м/с. Проте цей потенціал сьогодні не використовується в повній мірі. Потенціал вітроенергетики в Україні в майбутньому може досягати 10 – 15 ГВт, а промисловий потенціал України досягатиме 1,81 млн. т.у.п. щорічно.

Природний потенціал розвитку малих ГЕС в Україні також достатньо не реалізовується. Проте економічно доцільний потенціал малих ГЕС в Україні може скласти до 4 ГВт.

Україна має значний потенціал розвитку біоенергетики. Прогнозована потенційно встановлена потужність у сегменті біоенергетики може становити      10 – 15 ГВт тепла і 1 – 1,5 ГВт електроенергії.

Одним з найважливіших з відновлюваних джерел енергії в Україні є енергія довкілля завдяки можливості отримувати її безперервно у часі, на відміну від інших відновлюваних джерел енергії, що мають в багатьох випадках циклічні режими вироблення енергії. Основою джерел низькопотенційної теплоти є теплові помповані установки. Застосування теплових помп перспективне в комбінованих схемах в комплексі з іншими технологіями використання відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячних, вітрових, біоенергетичних та інших. В перспективі очікується, що річна економія палива завдяки  застосуванню теплових помп складатиме 0,3 млн. т.у.п.

Крім того, світовий досвід показує, що застосування низькопотенційної енергії довкілля має значні переваги перед іншими відновлюваними джерелами енергії, а тому  найближчим часом поєднання власної ініціативи науковців та споживачів енергії при підтримці держави дає підстави найближчим часом очікувати, що 70 % енергії для опалення будинків і нагріву води буде забезпечуватися енергією довкілля.

Існуюче сьогодні ранжирування складності видобування корисних копалин нетрадиційних вуглеводнів дозволяє газ в щільних і сланцевих породах, а також метан вугільних пластів віднести до трудомістких запасів приблизно однакової складності, в той же час як газові гідрати є найбільш складні в добуванні, проте їх значні запаси роблять їх видобування дуже важливим для України, однак для їхнього освоєння необхідно створювати новітні сучасні технології пошуків, розвідки і розробки. Таким чином, сьогодні є дуже важливим створення і розвиток в Україні власних новітніх технологій пошуку, розвідки і видобутку запасів нетрадиційних вуглеводнів, оскільки їх обсяги в державі прогнозуються як достатньо великі.

В майбутньому України важливу роль можуть відіграти ГАЗОВІ ГІДРАТИ, потенційний запас яких оцінюється більш ніж 7 трлн. т.у.п. Проте для цього необхідне проведення теоретичних і прикладних досліджень.

Теоретичні розробки українських вчених і фактичні дані, отримані ними в процесі вивчення газових гідратів Чорного моря, підтверджують доцільність проведення експериментальних досліджень з метою розробки і запровадження технологій видобутку метану із газогідратів Чорного моря для потреб економіки України.

На превеликий жаль зростання використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії відбувається за ініціативи окремих фізичних осіб та колективів без підтримки з боку держави, тому доцільним з боку держави є фінансова підтримка підприємств в питанні впровадження у виробництво технологій використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії.

Україна, завдяки інтенсивному розвитку відновлюваної енергетики, може значно підвищити темпи зростання власної економіки, а також посилити енергонезалежність від зовнішніх постачальників традиційних енергоресурсів і знизити шкідливий вплив на навколишнє середовище і клімат.

Основними проблемами, що перешкоджають успішній реалізації проектів енергоефективності та альтернативної енергетики в Україні є:

– відсутність стимулів економії енергетичних ресурсів при виробництві, транспортуванні та споживанні енергії;
– недостатньо ефективні тарифи;
– слабкі правові та економічні норми, які впливають на інвестиційний клімат.

Для прискорення розвитку та впровадження у виробництво новітніх сучасних технологій освоєння альтернативних, відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії Учасники конференції REU 2013 підготували до розгляду Державної служби геології та надр України та Міністерства екології та природних ресурсів України пропозиції, які повинні забезпечити нарощування енергетичного потенціалу України. Суть таких пропозицій полягає в наступному:

1. З метою більш повного використання в економіці України наявного потенціалу альтернативних, відновлюваних і нетрадиційних енергетичних ресурсів для досягнення зменшення залежності України від імпорту енергоносіїв активізувати наукові дослідження за найважливішими стратегічними напрямками оновленої енергетичної стратегії України та підготувати «Концепцію розвитку нетрадиційних, альтернативних і відновлюваних джерел енергії до 2030 року»;

2. Активізувати наукові дослідження нетрадиційних джерел вуглеводнів (важкої високов’язкої нафти і бітумів, газу з щільних і сланцевих порід, водорозчиненого і вугільного метану, а також газових гідратів) з метою створення сучасних новітніх технологій їх пошуків, розвідки і розробки для зміцнення енергетичної бази України;

3. Для підвищення ефективності впровадження відновлюваних джерел енергії в Україні необхідно забезпечити більш широке використання комплексування різних видів відновлювальних джерел енергії, що дозволить забезпечити неперервне постачання енергії до об’єктів споживання. Для вирішення даної задачі потрібно в першу чергу створити теоретично – методичні засади побудови і принципи реалізації комплексних систем енергопостачання на основі відновлюваних джерел енергії та забезпечити з боку держави підтримку таких наукових досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.

4. З метою активізації робіт у напрямку перспективного залучення газогідратів до енергетичного балансу України учасники конференції REU 2013 рекомендують:

– узагальнити результати наукових досліджень проблеми видобутку газу з газогідратів, здійснених установами НАН України;
– посилити співпрацю із науковими установами інших країн щодо започаткування спільних наукових проектів у рамках програм наукових досліджень ЄС з газових гідратів;
– при доопрацюванні проекту оновленої Енергетичної стратегії України включити до пріоритетних напрямків проведення геологорозвідувальних робіт на глибоководній частині Чорного моря з метою вивчення вуглеводневих корисних копалин, у тому числі і газових гідратів;
– внести до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України положення щодо освоєння ресурсів газогідратів на українському секторі Чорного моря;
– опрацювати питання щодо стимулювання залучення іноземних інвестицій через створення міжнародного консорціуму з дослідження, розвідування та видобутку природного газу із метано-гідратних покладів глибинної частини Чорного моря;
– необхідним заходом підвищення ефективності пошуково-розвідувальних робіт на газові гідрати має стати розроблення сучасного новітнього комплексу геофізичних досліджень свердловин для надійної ідентифікації геологічного розрізу та прогнозу промислових покладів газових гідратів;
– розробити Національну програму з вивчення газових гідратів в українському секторі Чорного моря із широким залученням до її реалізації наукових та виробничих організацій, для чого на першому етапі розробити концепцію створення нової Національної програми «Вивчення та освоєння газових гідратів українського сектору Чорного моря на період до 2030 року».

5. Для вдосконалення нормативної бази з нетрадиційної і альтернативної енергетики учасники Конференції REU  2013 пропонують внести наступні уточнення в законодавчі акти України:

В ЗАКОН УКАЇНИ «ПРО АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ»:
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів.
… альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії, до яких належать сонячна, вітрова і геотермальна енергія, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, а також не відновлювані або вторинні енергетичні ресурси дегазаційного газу метану вугільних родовищ шахтних полів, діючих та закритих вугільних шахт, доменного та коксівного газів і перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

В ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ГАЗ (МЕТАН) ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ»:
Стаття 1. Визначення термінів:
– видобування газу метану вугільних родовищ – господарська діяльність, яка включає комплекс організаційних, технічних та технологічних заходів, спрямованих на вилучення вільного і адсорбованого газу метану із вугільних пластів та газоносних вміщуючи порід у межах вугільних родовищ і шахтних полів, якщо таке вилучення не пов’язане із випереджаючою чи поточною дегазацією діючих шахт та шахт які будуються для забезпечення промислової і екологічної безпеки вуглевидобутку, а вилучений газ метан призначається для подальшого використання як матеріальний та/або енергетичний ресурс або для продажу як товарна продукція;
– господарська діяльність з утилізації та використання газу метану вугільних родовищ – виробництво теплової, механічної, електричної та/або інших видів енергії; використання газу метану як основної технологічної сировини та/або при його продажі як товарної продукції;
– дегазація вугільних родовищ – господарська діяльність, що включає комплекс організаційних, технічних та технологічних заходів, спрямованих на вилучення газу метану з вугільних родовищ, шахтних полів, що будуються, діючих та закритих шахт для забезпечення промислової та екологічної безпеки вуглевидобутку.

В ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:
– Розділ ХІ Плата за користування надрами. Стаття 263, п. 263.2.3:
До об’єкта оподаткування не належать:
ж) абсорбований газ метан вугільних родовищ, вилучений в процесі випереджаючої та поточної дегазації вугільних шахт з метою забезпечення промислової і екологічної безпеки вуглевидобутку, шахтних полів, що готуються до експлуатації та закритих шахт, незалежно від подальшого використання вилученого газу.

– Стаття 263, п.263.9.1:
Вилучити газ метан вугільних родовищ із переліку «Газ природний».
Ввести в таблицю після цього переліку (перед глинистими породами) газ метан як самостійна корисна копалина:

1 2 3 4 5
Вільний та адсорбований газ метан вугільних родовищ, який вилучається із вугільних пластів та газоносних вміщуючи порід і не є дегазованим газом метаном для забезпечення промислової та екологічної безпеки вуглевидобутку тис. куб. метрів 2

Обґрунтування: енергетичний потенціал 1 тис. куб. метрів газу метану відповідає енергетичному потенціалу 22-23 т кам’яного вугілля. Крім того, газ метан генетично і просторово нерозривно пов’язаний з вугіллям. Для кам’яного вугілля як ставка за користування надрами для його видобування встановлена норма 0,4 % від вартості видобутку 1 т кам’яного вугілля. Крім того, обсяги потенційно видобувного вільного та адсорбованого газу метану в кам’яному вугіллі в середньому складають 20% від загального об’єму метану з врахуванням максимальної газоємності вугілля. Таким чином, з розрахунку отримуємо норму ставки за користування надрами для самостійного видобування вільного та адсорбованого газу метану вугільних родовищ і шахт: 0,4 х 22,5 х 0,2 = 1,8 або округлено в обсязі 2% проти 20% для природного газу.

При цьому з дегазаційного (абсорбованого) газу метану, який вилучається в процесі випереджаючої і супутньої дегазації та вентиляції шахт для забезпечення промислової та екологічної безпеки вуглевидобутку, плата за користування надрами не справляється.

– Стаття 263, п. 263.10 Корегуючі коефіцієнти (доповнити таблицю):

Критерії застосування коефіцієнта Величина коефіцієнта
Видобування (вилучення) нерентабельних запасів (ресурсів) вільного і адсорбованого газу метану вугільних родовищ і шахт 0,50

Обґрунтування: Самостійне завчасне видобування (вилучення) вільного і адсорбованого газу метану вугільних родовищ і шахт вимагає значних капітальних та експлуатаційних витрат, високого рівня технічного забезпечення та застосування сучасних ефективних технологій при незначній продуктивності (дебіті) видобувних свердловин і малих обсягах видобутку газу метану.

6. Учасники конференції вважають, що, безумовно, значне збільшення добування метану вугільних пластів в Україні можливе тільки при освоєнні технологій добування адсорбованого метану з вугільних пластів, оскільки за даними українських вчених ДНТУ та зарубіжних вчених США і Канади метану у вільному стані в вугільних пластах перебуває невелика кількість (від 1 до 3%). Тому питанню освоєння технологій добування адсорбованого метану слід приділити особливу увагу.

7. Вважаємо за доцільне проведення конференцій «Перспективи використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії в Україні» щорічно.